П О Г О Д Ж Е Н О:

 

                           Зборами трудового колективу

                                                                                                                                   07 жовтня 2013 року

 

 

 

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

В ТЕЛЬМАНІВСЬКОМУ РАЙОННОМУ

СУДІ ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

І. Загальні положення

            1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку в Тельманівському  районному суді Донецької області  розроблені згідно з положеннями Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України.

            1.2. Метою Правил внутрішнього трудового розпорядку є зміцнення трудової дисципліни, правильної організації праці, повне і раціональне використання робочого часу, підвищення якості і продуктивності праці. Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

            1.3. Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

            1.4. Положеннями статей 124, 127 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі.

1.5. Згідно положень статей Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

            1.6. Правила внутрішнього трудового розпорядку  в Тельманівському  районному суді Донецької області (далі – Правила) поширюються на всіх працівників Тельманівського  районного суду Донецької області.

            1.7. Для голови суду, його заступника, суддів, керівника апарату та заступника керівника апарату суду, помічників суддів Правила встановлюються з урахуванням Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.

            У суді повинен дотримуватися принцип незалежності суддів при здійсненні ними правосуддя.

            Для державних службовців, які працюють у суді, Правила встановлюються з урахуванням Закону України «Про державну службу».

            1.8. Діяльність працівників суду ґрунтується на наступних принципах:

· служіння народу України;

·демократизму і законності;

· гуманізму і соціальної справедливості;

· пріоритету прав людини і громадянина;

· професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

· персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

· дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

· дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

            1.9. Усі питання, пов'язані із застосуванням Правил, вирішуються головою суду та керівником апарату в межах, наданих їм актами законодавства, повноважень.

ІІ. Порядок прийняття і звільнення працівників

            2.1 Призначення (обрання) суддів та припинення їх повноважень здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу законів про працю України.

            2.2. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату суду та його заступника здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України.

            2.3. Призначення на посаду та звільнення з посади помічника судді здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про державну службу», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, Кодексу законів про працю України.

            2.4. На підставі акта про призначення (обрання) судді чи звільнення судді з посади голова суду видає відповідний наказ.

            2.5. Призначення на посади та звільнення з посад інших працівників суду здійснюється відповідно до положень статей Конституції України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», діючого трудового законодавства України.

            2.5.1. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору в установленому законом порядку. На посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних  посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 169 «Про порядок проведення конкурсу на заміщення  вакантних  посад державних службовців», крім випадків, коли законодавством України передбачено інше. Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу».

            2.5.2.Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:

· паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

· трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

· диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

· довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, а також копії цих документів.

            Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав - учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених документів зобов'язані також подати наступні документи:

· особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 сантиметрів;

· декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;

· документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

· підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із загальними правилами поведінки державного службовця;

· направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось.

      Усі копії документів подаються  разом  з оригіналами і завіряються  працівником з кадрової роботи суду, після чого оригінали повертаються  кандидатові. 

            Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

            2.3.5 Призначення, переведення  та звільнення  працівників апарату суду оформляються  наказом  керівника апарату суду, з яким особа ознайомлюється під розпис.   

            2.5.4. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

            2.5.5. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

            2.5.6. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.   

            2.5.7. Умова про випробування повинна бути оговорена в наказі про прийняття на роботу.

            Під час прийняття на державну службу може встановлюватись випробування строком до шести місяців.

            Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки - шести місяців.

            2.5.8. Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведення його в встановленому порядку на іншу роботу необхідно:

            - роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

            - ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Правилами  поведінки державного службовця, Правилами поведінки  працівника суду та посадовою інструкцією під розписку;

            - визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

            - проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

            2.5.9. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

            2.5.10. Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у відділі кадрової роботи. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника апарату суду.

            2.5.11. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством України та оформлюється наказом керівника апарату суду.

            2.5.12. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

            У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк,  який просить працівник.

            2.5.13. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства України та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

            2.5.14. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством.

            2.5.15. Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

- порушення умов реалізації права на державну службу;

- недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України «Про державну службу»;

- досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;

- відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;

- відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державну службу»;

- неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону України «Про державну службу».

            Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

            2.5.16. Припинення трудового договору працівників апарату суду оформлюється наказом керівника апарату.

            2.5.17. Записи про призначення, переведення та заохочення працівника апарату суду заносяться до трудової книжки.

            2.5.18 У день звільнення працівника апарату суду управління кадрової служби та фінансово-економічне управління зобов’язанни  видати працівникові  трудову книжку  із  внесеним до неї записом про звільнення та провести  з ним  повний грошовий розрахунок. Днем звільнення  працівника  вважається останній день його роботи в апараті суду. 

ІІІ. Права й обов’язки працівників

            3.1. Трудові права працівників передбачені Конституцією України, Кодексом законів про працю та іншими нормативно-правовими актами України.

            Статус суддів, керівника апарату суду та його заступника, помічників суддів, забезпечення суддів передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

            Додатково права державних службовців закріплені Законом України «Про державну службу».

            3.2  Всі  працівники суду  мають право:

            - користуватись правами і свободами, які гарантуються  громадянам  Конституцією України та законами України;

            - брати участь у розгляді питань і прийнятті  рішень у межах своїх повноважень;

            - на повагу  особистої гідності, справедливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

            - вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових  повноважень;

            - на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;

            - на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

            - захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

            Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

            3.3. Обов’язки працівників визначені Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про державну службу», чинним трудовим законодавством України, Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, Загальними правилами поведінки державного службовця, Правилами поведінки працівника суду та іншими нормативно-правовими актами України, відповідними посадовими інструкціями.

            Всі працівники суду зобов'язані:

            - дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

            - не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

            - сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

            - виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

            - шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

            - забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які їм доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;

            - постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

            - своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

            - діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу;

            - виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

            - суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) суду;

            - не відчиняти без особливої необхідності вікна у період опалювального сезону;

            - на час виходу із службових приміщень замикати двері ключем та не залишати у них відвідувачів;

            - залишаючи приміщення, вимикати світло, обладнання, зачиняти вікна, вмикати охоронну сигналізацію;

            -  дотримуватися правил пожежної безпеки, охорони праці;

            -  використовувати міжміські телефонні розмови лише в службових цілях.

            Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.

            3.4. Коло обов'язків, які виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається чинним законодавством, положеннями про структурні підрозділи суду та посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.

IV. Основні обов’язки керівництва суду

            4.1. Повноваження, обов’язки голови суду та його заступника визначені положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинним трудовим законодавством України.

            4.2. Повноваження, обов’язки керівника апарату суду та його заступника визначені положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про державну службу», чинним трудовим законодавством України, відповідними посадовими інструкціями.

V. Робочий час і його використання.

Час відпочинку.

            5.1. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.

            5.2. Час початку і закінчення роботи працівників та час перерви для відпочинку і харчування встановлюються такі:

Понеділок  - четвер              з  8.00  до  17.00  годин

П’ятниця                               з  8.00  до  15.45  годин

Перерва                                 з  12.00  до  12.45  годин.

            Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

            Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

            5.3. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом керівника.

            Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується у порядку, встановленому чинним законодавством України.

            Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства України.

            5.4. Працівникам суду надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи та посади і заробітної плати.

            Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

            Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством України.

            Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України.

            Порядок надання відпусток суддям визначається з урахуванням положень статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

            5.5. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду на кожен календарний рік не пізніше 15 січня.

            Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників та можливості їх відпочинку.

            Графік доводиться до відома всіх працівників суду.

            5.6. Надання відпусток працівникам апарату суду оформлюється наказом керівника апарату, суддям – наказом  голови суду.

            5.7. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

            5.8. За рішенням голови суду та керівника апарату в межах своїх повноважень, судді та працівники апарату суду, державні службовці, можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається судді чи державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

            Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відведення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна установи з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках передбачених законодавством.

            У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

            5.9. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

VI. Використання приміщень

            6.1. Вхід у приміщення будинку правосуддя здійснюється у такому порядку:

• для працівників суду - за службовими посвідченнями;

•  для працівників інших державних органів – за службовими посвідченнями;

•  для депутатів рад усіх рівнів — за депутатськими посвідченнями;

• для керівників підприємств, установ, організацій за списками попередньо погодженими з керівництвом управління;

• вільний вхід для всіх зацікавлених осіб, згідно графіку прийому громадян, при пред’явленні документа, який засвідчує особу.

            6.2.  Вхід відвідувачів з великогабаритними речами обмежений. 

            6.3. Вільний вхід відвідувачів у приміщення суду припиняється за 15 хвилин до закінчення робочого дня.

            6.4.  Паління у приміщеннях суду дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях. Паління в приміщенні суду заборонено, якщо з технічних причин місце для паління не виділено.

VII. Організація прийому громадян та документів

7.1. В приміщенні будинку правосуддя на видному місці вивішується графік прийому громадян керівництвом суду.

            7.2. Прийом громадян фіксується в спеціально заведених журналах та здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян" та Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.

            7.3.  Прийом документів (заяв, позовних заяв, скарг) здійснюється щоденно з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. 

            7.4. Канцелярія суду здійснює прийом документів, видачу копій судових рішень  та видачу для ознайомлення судових справ щоденно з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.

            7.5. Письмове звернення (позовна заява, скарга, заява тощо) передається громадянином до суду особисто, за умови пред’явлення паспорту або іншого документа, що посвідчує особу, або через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

VIII. Заохочення за успіхи в роботі

            8.1. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу та бездоганну роботу, наполегливу працю, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:

- оголошення подяки;

- преміювання;

- нагородження почесною грамотою;

- встановлення надбавок, доплат, премій;

            Крім того, за сумлінну безперервну працю, якісне виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

            За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

            8.2. Працівникам, які успішно та сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги і соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів суду. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

            8.3. Заохочення працівників апарату оголошуються наказом керівника апарату, доводяться до відома працівника або всього колективу та заносяться до трудової книжки працівника.

ІХ. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

            9.1. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності закріплено положеннями статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

            9.2. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

- догана;

- звільнення.

            Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

            До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує суд, можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

            9.3. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

            9.4. До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

            9.5. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо до працівників апарату суду за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

            9.6. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

            9.7. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

            Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

            9.8 Зняття дисциплінарного стягнення оформлюється  наказом керівника апарату суду, про що оголошується  працівникові апарату суду під підпис.

Х. Контроль за виконанням правил трудового

розпорядку та відповідальність за їх порушення

 

            10.1. Контроль за виконанням Правил внутрішнього трудового розпорядку покладається на керівника апарату суду.

            10.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до суддів та працівників  апарату суду під розписку.