Тельманове ( до 1935 року - Остгейм) - селище міського типу, районний центр. Розташоване на південному сході Донецької області, за 76 кілометрів від обласного центру та за 35 км від залізничної станції Карань, на території більш 450 гектарів. Селищній раді підпорядковане село Зернове.

              Населення селища - 4800 осіб, із них: українців – 66,6%, росіян - 26,09%, греків - 4,86%, білорусів - 0,57%, татар - 0,5%, німців - 0,4%, інших національностей - 0,98%.

Селище Тельманове засноване німцями-колоністами в 1859 році. Німецька колонія тоді мала назву Остгейм і складалася з 38 дворів, розташованих в Харцизькій балці, в 12 км від річки Кальміус.

             Колоністи отримали від російського уряду істотні привілеї та пільги: на 10 років звільнялись від сплати податків, могли відкривати фабрики, вільно торгувати та інше. Всі 38 дворів переселенців отримали у спадкове володіння по 65 десятин землі. Займались колоністи землеробством, тваринництвом, тютюнництвом, садівництвом, виробництвом шовку.

            Швидкому розвитку колонії сприяло її вигідне положення - між Маріуполем та Таганрогом, поблизу Юзівки (Донецьк), де колоністи продавали худобу, свиней, зерно. Робочу силу вони залучали з сусідніх українських та російських сіл, а також з північних губерній України та центральних Росії. Деякі з батраків залишилися тут на постійне місце проживання. Уже за переписом 1897 року в селі проживало 85 батраків, які прийшли в колонію з інших сіл і областей. Всього в Ост геймі було 43 двора з 358 особами, з яких 273 були німцями, 85 - українцями. В селі було 2 вітряних млина, цегляний завод, кузня, лавка, трактир, початкова школа.

            Серед німецьких колоністів с. Остгейм особливо виділялися брати Принц, Єфрем та Самуїл. Вони мали 5 тисяч десятин землі і велику кількість великої рогатої худоби.: біля 200 пар биків, більше 150 коней, по 3-5 тисяч овець. Їм належали три пункти приймання зерна ( в Маріуполі, Волновасі, Карані), паровий млин, цегляно-черепичний завод і багато іншого. В їхньому господарстві працювали круглий рік по кілька десятків батраків. Широко користувалися працею батраків і інші багаті колоністи. Були роки, коли в село приходили на сезонні роботи по кілька сот батраків.

            В адміністративно - територіальному відношенні село Остгейм до 1887 року входило в Міуський округ Області Війська Донського. В 1887 році, в зв’язку з приєднанням до області частини земель Катеринославської губернії, Міусський округ був скасований, і село Ост гейм ввійшло в Таганрозький округ Області Війська Донського, в складі якого воно знаходилося до 1920 року. В квітні 1920 року, з утворенням Донецької губернії, Таганрозький округ було перейменовано в повіт, який став частиною Донецької губернії.

           В 1923 році колонія Остгейм стає центром сільської ради, яка входить до складу Старокаранського району Маріупольського округу. До складу ради входять колонія Олександроталь, хутори Принц, Запорожець, Малинський, Новоселівка, Полтавка, Тарасівна, Українка, Мокра Каранка, Донецький. Першим головою Остгеймської сільської ради був В.К.Юриков.

           Поряд з ростом економіки села росла і культура, змінювався духовний облік населення. Важливу роль відіграла Остгеймська початкова трудова школа і школа лікбезу для дорослих, яка була організована в 1924 році. В 1924-25 учбовому році в цій школі навчалося 28 дорослих людей, а в 1926-27 - вже 57 осіб. В цей же час в початковій трудовій школі було 5 груп, в яких навчалося 106 учнів, їх навчали 4 вчителя. Навчання велося російською і німецькою мовами. Крім того, в селі була початкова школа з українською мовою навчання, в якій нараховувало 30 учнів. Заняття з ними проводила вчителька Єрьоменко Ольга Михайлівна.

            Враховуючи національний склад населення, в 1930 році в с.Остгейм була відкрита семирічна школа, в якій викладання велося на німецькій мові. З 1 вересня 1931 року вона була переведена в село Корн таль (нині село Зернове).

            А початкова школа з українською мовою навчання була перетворена в семирічну з викладанням українською та німецькою мовами.

           Поступово покращувалося і медичне обслуговування населення. До 1933 р. в с.Остгейм був медпункт, де працював один фельдшер і одна медична сестра. В 1933 році відкрилася лікарня на 15 ліжок, в якій вже працювали лікар, три медичні сестри і один фельдшер.

           В 1934 році було створено самостійний Остгеймський район, в якому Остгейм становиться районним центром.

У січні 1935 року колонія називається вже селом, а із серпня цього року постановою Центрального виконавчого комітету УРСР перейменовується в село Тельманове на честь німецького антифашиста, видного діяча міжнародного робочого і комуністичного руху Ернста Тельмана.

           З 1 січня 1935 року в Остгеймі було організовано випуск районної газети „Большевик”, яка виходила на двох сторінках, через день, тиражем в 3000 екземплярів на українській і німецькій мовах.

           В селищі є районний Будинок культури з залом глядачів на 400 місць. При Будинку культури діють різноманітні гуртки художньої самодіяльності. Успішно виступає відомий далеко за межами району зразковий хореографічний колектив „Фламінго”, великим успіхом користуються вихованці зразкової циркової студії „Арабески”. Працюють бібліотеки для дорослих з книжковим фондом 30856 екземплярів та дитяча бібліотека з книжковим фондом 20000 екземплярів, які обслуговують щорічно до 4000 читачів. В дитячій музичній школі займаються по класу фортепіано, баяну, гітари - 120 дітей з усього району.

            На околиці селища в балці Мокра Каранка створена зона відпочинку. Тут побудоване кафе та стоянка для автомобілів, упорядковане джерело питної води, впорядковано пляж.

В березні 1967 року в с. Гранітне Тельманівського району було засновано народний суд . Першим суддею був Ткаченко Григорій Микитович, в 1969-70 рр у зв’язку з його переводом суддею було обрано Скибу Василя Сергійовича.

           В 1972 році нарсуд було переведено за адресою: смт. Тельманове проспект Тельмана ,1 Донецької області, де він знаходиться і до теперішнього часу. В 1976 році було введено другого суддю, головою було призначено Докуніна Геннадія Вікторовича. 21.06.1982 року народним суддею Тельманівського народного суду було обрано Цукурова Петра Миколайовича, 03.07.1982 року він був затверджений головою нарсуду і очолював суд 25 років.

           Працювали в зазначеному суді судді Басівський Віталій Олександрович, Моцний Віктор Володимирович, який нині суддя Старобешівського районного суду, Кобець Валерій Олександрович, Глущенко Яна Борисівна, яка нині суддя Київського апеляційного адміністративного суду, Ольховська Олена Володимирівна, яка з 06 серпня 2009 року по 30 квітня 2013 року була головою Тельманівського районного суду, Залізняк Рима Миколаївна, яка нині суддя апеляційного суду Донецької області, Чиньонов Олександр Вікторович.

           В 2010 році до Тельманівського районного суду прийшли молоді судді - Попека Олександр Володимирович і Ковальов Ігор Павлович.

           На теперішній час, до штату Тельманівського районного суду Донецької області входять четверо суддів та 19 працівників апарату суду, який працює якісно та стабільно, забезпечує громадян законним правом на звернення до суду за захистом прав та свобод.