Компетенція суду

Система судів загальної юрисдикції

Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Положення частини першої статті 17 щодо побудови системи судів загальної юрисдикції та визначення місцезнаходження, територіальної юрисдикції і статусу суду за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Тельманівський районний суд Донецької області є місцевим судом загальної юрисдикції.

Спеціалізація судів загальної юрисдикції

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді. Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Види і склад місцевих судів

1. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

2. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

4. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.

5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.

Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Повноваження місцевого суду.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Нормативно-правові засади діяльності:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року, зі змінами;
2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року, зі змінами;
3. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, зі змінами;
4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004року, зі змінами;
5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012року, зі змінами;
6. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005року, зі змінами;
7. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, зі змінами;
8. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011року, зі змінами;
9. Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, зі змінами;
10. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, зі змінами;
11. Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року, зі змінами;
12. Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року, зі змінами;
13. Правила поведінки працівника суду, затверджені рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33;
14. Указ Президента України «Про питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» від 20 травня 2011 року №591/2011;
15. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року, зі змінами;
16. Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України вiд 27 червня 2006 року № 68, зі змінами;
17. Інструкція про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 15.12.2011 р. № 168, зі змінами;
18. Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №348, зі змінами;
19. Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження) , затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155, зі змінами;
20. Перелік судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 11 лютого 2010 року №22;
21. Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 №740, зі змінами;
22. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30;

та інші нормативно-правові акти.